Подагра (грец. podos – ступня, agra – капкан).
Це системне тофусне захворювання, що характеризується відкладенням у різних тканинах кристалів моноурата натрію (МУН) і мікрокристалічним запаленням, яке розвивається у зв’язку з цим у осіб з гіперурикемією, обумовлене зовнішніми та/або генетичними факторами. Тофуси — це подагричні вузли, що складаються з кристалів сечової кислоти.

Актуальність проблеми полягає у зростанні показників поширеності та захворюваності, більш частому розвитку подагри у молодих, а також старших вікових групах. Згідно аналітичним дослідженням правильний діагноз виставляється лише у 10% випадків на першому році хвороби, у 30% — на 5-6 році хвороби (у т.ч. це пов’язано з численними варіантами дебюту та проявами). Поширеність подагри за даними ревматологічного відділення впродовж останніх років збільшилася у 2 рази.

Подагра — мультифакторна хвороба, розвиток якої пов’язаний з генетичними факторами і дією зовнішніх (спосіб життя) чинників. Ризик подагри зростає з віком пацієнта і вмістом сечової кислоти у крові. Розвитку подагри сприяють надмірне і нераціональне харчування (надлишок м’яса, риби, бобових), споживання алкогольних напоїв (у т.ч. пива, сухого вина) і гіподинамія.

Запаси сечової кислоти в організмі складають 600-1600 мг, у середньому 1-1,2 г у чоловіків та 0,9 г у жінок. При подагрі без тонусів 2-4 г, при тяжкій подагрі – до 30-70 г, що корелює з тривалістю захворювання.

Джерелом утворення сечової кислоти в організмі людини є пуринові сполуки, які надходять з їжею, крім того вона утворюється в процесі обміну нуклеотидів, а також синтезується з деяких органічних речовин.

За сучасними даними, нормальним вважається рівень сечової кислоти (СК) <360 мкмоль/л, як у чоловіків, так і у жінок. Рівень СК підвищується з віком. Внаслідок урикозуричного ефекту естрогенів у жінок фертильного віку вміст СК нижче, ніж у чоловіків того ж віку. Рівень СК >360 мкмоль/л — це урикемія, яка ще не означає подагра. Існує поняття безсимптомної гіперурикемії, тобто без клінічних ознак. Надалі можливе формування різних клінічних синдромів.

Фактори, що провокують гострий напад подагри:
Надмірне вживання іжі, багатої пуринами (солодкі фрукти й овочі, м’яса, морські продукти, риби, боби, горох, сочевиця, шпинат)
Вживання алкоголю
Фізичне перенапруження
Стреси, травми (у т.ч. операції, інфекції, променева терапія, зміна метеоумов)
Прийом препаратів, що знижують виведення сечової кислоти (циклоспорин, ті азидні діуретини, петльові діуретини, аспірин, етамбутол, піразанамід, алкоголь, нікотинова кислота)
Відвідування сауни
Ураження внутрішніх органів при подагрі
Серцево-судинна система:
Клапанні вади
Прогресує кардіосклероз з розвитком хронічної серцевої недостатності
Прогресує ішемічна хвороба серця та атеросклероз коронарних артерій
Формується гіпертрофія лівого шлуночка, змінюється діастолічна характеристика міокарду
Артеріальна гіпертензія
Метаболічний синдром (подагра з ним асоціюється)
Нирки:
Уратна нефропатія з хронічною нирковою недостатністю
Сечокам’яна хвороба
Печінка:
Кісти печінки
Тофуси в печінці і селезінці
Легені:
Плевро перикардіальні спайки
Плевродіафрагмальні спайки
Потовщення між дольової плеври
Петрифікати
Хребет:
Утворення тонусів переважно у грудному відділі хребта
Дисцит (запальний процес у міжхребцевих дисках)
Запальні і дегенеративні зміни у міжхребцевих суглобах
Запалення міжхребцевих зв’язок з клінікою корінцевого синдрому
Клініка гострого подагричного артриту

Починається раптово з різких, до знерухомлення, болів, як правило, в одному суглобі, які наростають впродовж кількох годин. Частіше розвивається у нічний час або ранні ранкові години. Тривалість больової атаки варіює від 1 до 10 днів. Крім того, швидко з’являється припухлість ураженого суглоба з почервонінням шкірних покривів над ним, набряк. До 90 % випадків подагрична атака проявляється враженням 1-го плюсне фалангового суглоба ступні.

Серед інших суглобів, що вражаються, зазвичай нижніх кінцівок — це суглоби плюсни, гомілковоступневі і колінні. За відсутності систематичного лікування, у більш пізньому періоді, можуть вражатися ліктьові і дрібні суглоби кистей. Для всіх згаданих суглобів характерна швидкість як наростання симптоматики так і зворотнього розвитку. У міру перебігу хвороби артрит набуває більш затяжний характер, поступово з кожною новою атакою формується поліартікулярний характер ураження і більш тривалий перебіг суглобового синдрому.

Якщо маєте схожі симптоми, звертайтесь до сімейного лікаря, який скерує Вас до ревматолога на корсультацію у поліклініку, або — на госпіталізацію в ревматологічне відділення Вінницької міської клінічної лікарні №1. У нас ви зможете отримати спеціалізовану допомогу, комплекс якісних обстежень та професійні рекомендації.